Кутаїсі

Грузія, ч.1. Кутаїсі

Після маленької пригоди у Києві ми таки попали у аеропорт “Жуляни” – ніхто з нас не знав, що аеропорт має старий та новий термінали, і таксист нас завіз до старого. На щастя, іти до нового десь 15 хв, але не повторюйте нашої ганебної помилки)).

З Києва до Кутаїсі летіти близько 2-ох годин, з них майже лише останні хвилини над Грузією. Протягом польоту ходили один до одного “в гості”, обговорювали свої плани з друзями, які теж летіли у Грузію в ці ж дні, та просто гарно і весело проводили час. Як бонус, нам відкривався вид на гори та море, зокрема, красиву білу вершину, як казали люди – Ельбрус. :)

Прибуття

7 година. Доброго ранку, Грузіє! Посадка була м’якою, погода, хоч і вітряною, зате теплою. Контроль в аеропорту пройшов надзвичайно швидко та безболісно – зробили фотографію, поставили печатку у паспорті та подарували маленьку плящинку смачного вина. Приємно) Аеропорт ще будується – туалети без освітлення, води у кранах нема, зі стелі висять дроти, підлога брудна від штукатурки.. Але у залі очікування вільних крісел та м’яких диванчиків вдосталь і стоять кулери з водою та стаканчики. На шляху додому пошкодували, що не мали з собою порожньої пляшки, спокійно можна було набрати води у літак та не витрачати 21 гривню, яку WizzAir просить за 200 мл стаканчик чаю чи кави.

Начитані зі звітів Михайла про натуру таксистів, пішли шукати маршрутку, яка б завезла нас до міста, так як аеропорт є за його межами. 2 ларі з людини, 20 хвилин і ми вже у Кутаїсі. Водій по нашому проханню завіз нас до обмінника валют, а після цього у центр міста.

Організаційні  моменти

Першим ділом вирішили купити квитки на потяг до Тбілісі, тому пішли до вокзалу.

Кутаїсі вокзал

Будівля вокзалу на вигляд нова і без туалетів та камер зберігання. Квиток до Тбілісі брали нічний – о 00:05 відправлення, о 6:45 вже мали б бути у Тбілісі. Можна було їхати з Кутаїсі вдень (у самому Кутаїсі не надто є на що подивитись), але вирішили зекономити гроші на ночівлі у Тбілісі та поспати у потязі. На жаль, у нашому купе їхало ще троє студентів, які цілу ніч шуміли, тому “спали” ми паскудно. До речі, потяги у них жахливі – вагони у гіршому стані, ніж наші, ними постійно хитає і все ледь не розвалюється. Залізниця у Грузії у плачевному стані – її активно витісняють маршрутчики. Не зважаючи, що у деякі райони проведені колії, потяги туди не ходять – економічно невигідно. Тому і ціни на потяги досить дешеві – купейний квиток Кутаїсі-Тбілісі обійшовся у 10 ларі (~ 50 грн).

Кутаїсі вокзал

Дякуючи питанню Іри про наявність “камєри схову” тітонька на касі відразу розкусила, що ми українці, та великодушно дозволила залишити наплічники у неї аж до нашого потягу у Тбілісі. Подякували солодощами та листівкою і пішли гуляти містом.

Для зв’язку із домом та між собою відразу ж купили Beeline пакет – за 3 ларі можна купити пакет та підключити послугу дешевих дзвінків в Україну: 30 українських копійок за підключення та 1 гривня за хвилину, у мережі ж лише 7 копійок за з’єднання. Центр обслуговування Beeline знаходить у центрі, біля парку, недалеко бачили і ЦО Geotell. Також, поряд є інфо-центр, де наші друзі залишали свої наплічники, і де можна взяти карти районів Грузії та отримати відповіді на різні питання.

Кутаїсі інфоцентр

Ті фіолетовий та зелений кубики (а за ними і помаранчевий) у правому нижньому куті – інфо-центр. Досить незвичний вигляд, як на мене.

Атракції

Місто досить колоритне – акуратна центральна частина та автентичні, трішки пошарпані, бічні вулички.

Кутаїсі автобус

Кутаїсі старий район

Кутаїсі центральна частина

Кутаїсі скульптури

Кутаїсі I <3 Kutaisi

Одним з перших здивувань було те, як усі їздять – таке враження, що ПДР там ніхто не знає, а якщо і знає, то всі мислять як у тому анекдоті “а якщо там їде такий джигіт, як я”. Ще одним здивуванням були самі автівки – мерседеси, бмв, лексуси, поліцейські тойоти та шкоди..

Кутаїсі джип

Кутаїсі площа з фонтаном

Також у місті є кабінки, якими можна піднятись на пагорб на околиці міста.

Кутаїсі кабінки огляду

На пагорбі “парк розваг” – колесо огляду, каруселі, машинки. Так як часу у нас було багато, то ми на них і покатались.. було весело)..

Кутаїсі парк розваг

Вартує піднятись до храму Баграта: по-перше, дорога цікава; можна побачити як живуть люди; храм гарний; краєвиди звідти теж вартують, щоб їх побачили. Саме біля храму ми провели найбільше часу, зустріли захід сонця та знимкували нічне місто. Жаль, що штатив залишився на вокзалі.

Кутаїсі храм Баграта

Кутаїсі храм Баграта

Харчування

Продуктових магазинів було достатньо, хоч і не бачили жодного супермаркету. Склалось враження, що у Кутаїсі їх нема. Першим ділом, звісно ж, купили Боржомі). У Грузії 1 літрова пляшка коштує десь 1.2-1.3 ларі, що близько 6 грн. На смак не найкраща вода, як виявилось, є і кращі. Ціни на воду коливаються у межах 0.8-1.5 ларі, пурі (хліб) – 0.6-0.9 ларі, шоколадки, печиво та інші дрібнички приблизно по наших цінах.

Їли ми у Кутаїсі у двох місцях – спершу у підвальній забігайлівці з грузинської назвою десь у центральній частині. Там усе було жахливо пересолене, хоча і дешево. Другий раз у мажорному та дорогому на вигляд ресторанчику із “оригінальною” назвою “Beer Bar”. Ціни там були трішки дешевші, ніж ми їли у Тбілісі чи Батумі, було смачно, та й обслуговування на нормальному рівні. Але от харчо у них дууууже гостре, ми з ним трохи намучились. :)

Кутаїсі Beer Bar

Поїсти у Грузії в кафе-ресторанах можна за 10-15 ларі на людину, ціни приблизно наступні:

  • хінкалі – 0.5-0.8 ларі (залежно від начинки)
  • пурі – 0.6-1 ларі
  • шашлик – 7-9 ларі
  • мчаді – 1.5-2 ларі
  • чвіштарі – 1.5-3 ларі
  • картопля смажена – 4 ларі
  • салат з помідорок та огірків – 3-4 ларі
  • лобіо (квасоля у горщику) – 3-4 ларі
  • домашнє вино – 2 ларі (а дають його багато, десь 300 мл)
  • оджакурі (м’ясо з картоплею) – 6-8 ларі

…А вночі нас чекав потяг, тяжка ніч із студентами та Тбілісі.. Далі буде! ;)

Попередні частини

4 Comments

  1. kate
    Листопад 21, 2012

    ех, як же душевно) обов”язково мушу туди з”їздити)

    Відповіcти
    1. Syancya
      Листопад 22, 2012

      там класно, обов’язково з’їзди)

      Відповіcти
  2. Annychka
    Листопад 27, 2012

    В мене з Грузією дивні стосунки… Я нею марю, планую, вже майже їду… але таки не доїжджаю. Тепер читаю твої пости і розумію, що доїхати просто мушу))

    Відповіcти
    1. Syancya
      Листопад 27, 2012

      мабуть, бракує малееееееенького копнячка :)
      кажуть, восени (жовтень, в основному) там найгарніше – суха погода, не жарко, усе золоте, особливо чудесно виглядають золоті гори із білими вершинами.. так що плануй на наступну осінь поїздку – пора втілювати бажання у життя ;)

      Відповіcти

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll to top