Слухаю зараз Mgzavrebi, по небу біжать хмари, осінній настрій, і мене розбирає ностальгія за Грузією – такою гордою, такою вільною, такою живою… Особливо скучаю за горами та зеленими ріками, за золотими схилами та тим повітрям.. Сванетія причаровує, і повітря там чимось особливе… Люди там добрі та щирі, такі справжні… Це важко пояснити словами, але у душі все розривається лише від згадки про ті місця…

Я таки дозріла до запису про Сванетію) чекайте, скоро буде.