Про Ушгулі та все на світі

Sea

Не знаю як ви, але я страшенно втомилась – від води під ногами, відсутності сонця, затишшя на роботі по завданнях (бо скучно стає). Дуже хочеться поїхати (нарешті! 2 ж роки минуло від останньої поїздки..) до якогось моря чи океану, лежати пляцком на пляжі і засмагати. Але так складаються обставини, що раніше вересня, за попередніми підрахунками, ну ніяк не виходить вирватись у далекі теплі краї, і це трохи сумно..

Січень був настільки тривожним.. коли зранку починаєш день не із чашки кави з молоком, а з перегляду новин у ФБ.. Коли стає страшно від них.. і тремтячим голосом дзвониш до рідних, щоб запитатись як вони пережили цю ніч Там.. і так із дня у день.. Я рада, що він закінчився, рада, що нема тих страшних морозів, що до весни 17 (!!!) днів. Дуже її чекаю.. і спокою та миру у країні.

Лише тиждень тому трішки ожила, написала ще один (передостанній) запис про Ушгулі та почала із останнім, про Батумі. Вишиваю татові картинку на день народження, про яку ще напишу. Обробила фотографії із підйому на Ерджієс, але Норвегія та інші фото з Каппадокії лишились необробленими – комп’ютер знову перестав вмикатись.. І нема настрою навіть дивитись до нього. Чекаю якогось магічного пенделя, що взяти себе у руки і щось робити. Мабуть, треба просто квітів, сонця та трішки тепла.. Ще трішки, я знаю.. :)

П.С. Фото – хоч якась море-терапія.. :)

10 Comment

  1. приходь на стенд, трішки розімнешся, хтось чаєм пригостить, новини розкаже, болдер придумає)))

    1. трошки зі здоров’ям невеликі проблеми виникли, але обов’язково прийду, скучаю за тією атмосферою)

  2. Та закинь системник до мене, подивимось з колегом.

    1. дякую, Олексію!
      завезу на роботу до себе, адміни вже обіцяли подивитись

  3. Дякую за морееее!!!
    Я теж страшно вже за ним скучила і згідна навіть на квітень коло моря – просто посидіти поруч, поплескати долонями у воді.. До речі, я ж маю кльові знимки з минулолітнього Форосу – пішла воювати з хандрою у власному жж!

    1. :) ця, до речі, теж з околиць Форосу, люблю дуже ті місця

      зараз подивлюсь твої знимки, поностальгую..)

      1. а я оце вперше там побувала – і закохалася на все життя. я взагалі крим дуже люблю з дитинства. але форос- то щось нереальне…

  4. ще можна потішити себе маленькими жіночими радощами: сходити в салон, на шопінг і випити десь смачний молочний коктейль або фреш)

    1. угу, можна :)
      такі дрібниці, а ситуацію міняють суттєво

Залишити відповідь