Open post Піп Іван Мармароський

Піп Іван Мармароський

Давним-давно, коли.. Історію про поїздку на Піп Іван Мармароський можна почати із згадки про те, наскільки ж давньою та бажаною мрією це було :) Але усе було як завжди – час, можливості, компанія, фінанси, здоров’я, погода.. усе це ніяк не могло скластись для гарної поїздки. Цього року, на день Конституції, нарешті усе вийшло як має бути – 3 дні вихідних, прекрасна літня погода, квиточки на Солотвинську електричку і спаковані наплечники.“Піп Іван Мармароський”Читати далі

Open post

Веретільниця

Коли ми з Владиком спускались із полонини Лисича і вже пройшли мармуровий кар’єр біля Ділового, на дорозі ми зустріли цікаву істоту. Здалека я подумала, що то якийсь грубий гігантський черв’як,  зблизька – що то полоз. Щоправда, заокруглена голова викликала нотки сумніву, але те, що ця істотка не отруйна – була впевнена на 100%. Дуже вже вона нас боялась і намагалась безуспішно вибратись із закатаної дороги на обочину :). Тому ми допомогли трекінговими палками (вчасно, так як позаду вже їхала машина, яка б її просто переїхала) і рушили далі. І вже лише у Львові, пошуршавши трішки інтернетом виявила, що ми бачили веретільницю! Мене це приємно здивувало, цікаво було побачити її на власні очі, шкода, що не приділили їй більше уваги при зустрічі :)

Цією весною довелось “перевезти” маленького вужика через дорогу, так як теж їхали машини, а їх на тій ділянці часто переїжджають. А ще, по приїзді у Львів, із татом згадували як ми малими дітлахами ганяли полозів у Криму – набирали із моря воду у пістолетики чи й просто пляшки і вертаючись у табір часто зустрічали здоровенних 1,5-2 метрових жовтобрюхів (жовточеревих полозів), які спали, гріючись на розпечених каміннях. Для нас було задоволенням побризкати на них із пістолетика і спостерігати за ганебною втечею :). Ото дитинство було…)

zamenis_longissimus

На фото полоз, дуже мені сподобалось це фото :) Автор – FelixReimann, фото із вікіпедії.

Open post

Кам’янець-Подільський

Цьогорічні другі змагання BoulderRing проходили у Кам’янець-Подільському, тому ми з Владом мали нагоду погуляти по місту. Взагалі, Кам’янець мені дуже подобається – скелі у місті, гарний каньйон, річка (хоч і брудна), старі мури… Хоча, відчувається дух провінції – ганяють цигани, дороги погані та без розмітки, будинки руйнуються, риштування як стояло, так і досі там, а продуктових магазинів у Старому Місті взагалі нема.  Тим не менше, Кам’янець я люблю :)“Кам’янець-Подільський”Читати далі

Open post

Ямельниця

У понеділок з’їздили на скелі у селі Ямельниця. Погода тішила сонцем та безхмарним небом, хоча, вітер був досить холодним і часом у тіні каменя ставало зимно. Але ці дрібниці не змогли затьмарити задоволення від поїздки. :)“Ямельниця”Читати далі

Liège

Liège (Льєж) – невеличке провінційне містечко на заході Бельгії, у якому живе менше 200 тисяч населення. Тим не менше, Європа – це Європа.. Не зважаючи на розміри, у ньому є симпатичний сучасний залізничний вокзал, який мені дуже сподобався своєю архітектурою та білим кольором.

20131130_liege_guillemins_007

Ту неповну годину, що я провела там, чекаючи на наступний потяг, я фотографувала, гуляла по вокзалу та просто насолоджувалась виглядом Liège із високої платформи.

20131130_liege_guillemins_001

20131130_liege_guillemins_002

У бельгійських провідників сіро-червона форма та каптурик – виглядає дещо казково. :)

20131130_liege_guillemins_003

На території перед вокзалом активно триває якесь будівництво, тим не менше, усе акуратне та прибране.

20131130_liege_guillemins_004

20131130_liege_guillemins_006

20131130_liege_guillemins_010

20131130_liege_guillemins_011

UPD. Льєж виявився зовсім не провінційним містечком, а 4-тим по населенню містом Бельгії. Дякую nd_rosen за виправлення :)

Open post

Таємниці львівських підземель

Уже тривалий час заглядалась у сторону львівських підземель та хотіла побувати всередині. Особливо мене манило підземелля, у яке можна було потрапити із галереї “Равлик”, під храмом Петра і Павла (Єзуїтський костел). І от, минулої неділі взяли участь в екскурсії “Таємниці львівських підземель”, яку організувала туристична компанія “Час на мандри”, у рамках якої і вдалось побачити наживо омріяні підземелля.

[pe2-image src=”http://lh3.ggpht.com/-v1NkRSMfqp4/UoS97aIl11I/AAAAAAAAJzE/n4HQ3XZ_Lhc/s144-c-o/20131110_pidzemellja_lvova_001.JPG” href=”https://picasaweb.google.com/114093576365746557101/wDFxYC#5946086236361185106″ caption=”” type=”image” alt=”20131110_pidzemellja_lvova_001.JPG” ]

Зустрівшись у етнографічному музеї, усі рушили до першого пункту – підземелля гарнізонного храму Петра і Павла. Здається, у Львові нікого нічим не здивуєш, принаймні, ряса нашого екскурсовода не притягувала зайвих поглядів.

“Таємниці львівських підземель”Читати далі

Open post ностальгія, Норвегія, мандри

Ностальгія

Обробляю фотографії із екскурсії підземеллями, що відбулась у неділю, закутана у фліскову норвезьку ковдру і так на ностальгію потянуло.. Той день, що на фотографії, був дуже холодним і виснажливим у плані пересування – сильний зустрічний вітер, що пробирав до кісток, періодичний дощ, темне захмарене небо, непоганий перепад висоти.. Пригадую, з яким нетерпінням чекала, що дорога поверне направо, у сторону Гейрангера, адже попереду була чорна масивна скеля, закутана у грозові хмари, а дорога таки вела прямо до самої скелі… Мабуть, то був день, коли я найретельніше рахувала скільки кілометрів залишилось до кінцевої точки))

А ще… дуже хочеться у мандри, особливо у Татри – вони манять мене із кожною побаченою фотографією все більше і більше. Наразі ж, записані у список бажань.

До речі, друзі, а чи має хтось путівник Lonely Planet  по Бельгії? Позичила би на кілька тижнів в обмін на смаколик.

Open post

Церківна. Чемпіонат Карпат 2013

12-13 жовтня у селі Церківна (яке Гугл знає як Церковна, Болехівський район) відбувся чемпіонат Карпат 2013 по боулдерінгу, меморіал пам’яті Ігора Шарабури. Учасників було близько півсотні, найдальше із Росії, на жаль, не впевнена звідки точно, а знайти список учасників чи будь-яку офіційну інформацію мені не вдалось.“Церківна. Чемпіонат Карпат 2013”Читати далі

Грузія in my heart

Мабуть, Грузія зараз дуже красива – золоті схили, білосніжні вершини, легенький іній на деревах зранку, кришталево чисте небо уночі..

Шхара, Грузія

Не витерпіла читати звіти друзів, які щойно повернусь із Сакартвело, переглядати фотографії.. тому слухаю грузинську музику, час від часу моніторю розклад виступів Сухішвілі у Львові і дуже тішусь з того, що зі Львова запускають авіарейси у Кутаїсі. А вчора ми з В. побували у кафе грузинської кухні “Генацвале”, що на перехресті Франка та Стрийської. Мушу зазначити, що відгуки про те, що кубдарі у них смачні – щира правда! Смак як у Сванетії)) Ввважаю, що ціна 45 гривень/штука відповідає якості, та й розмір пристойний – мені вистачило половинки, щоб наїстись. Інших страв не пробувала, але кубдарі рекомендую, із бокалом мукузані смакують за милу душу. :)“Грузія in my heart”Читати далі

Еко-акція на Боржаві

Так трапилось, що були ми з Владом 17-18 серпня на еко-акції по прибиранню Боржави, яку організували “Карпатські Стежки”. І якось так сталось, що пишу про це я лише зараз).

Боржава

Як на мене, еко-акція пройшла на “ура”! Розписувати враження вже трохи запізно, та й здогадатись, які ж вони були, просто – достатньо перечитати нотатку Влада про участь, чи запис Андрія Гольчі. Якщо коротко, то було круто і дуже цікаво – прекрасна Боржава, чудові люди, відмінна організація і багацько позитивних вражень.

Еко-акція на Боржаві

Участь в еко-акції прийняло близько 60 осіб та було зібрано майже 100 мішків сміття зі схилів Темнатику, Плаю, біля Сироварні, Гемби та Великого Верху. Тішить, що схили були менш-більш чистими від сміття, сумно, що воно все одно є…“Еко-акція на Боржаві”Читати далі

Scroll to top