Open post Піп Іван Мармароський

Піп Іван Мармароський

Давним-давно, коли.. Історію про поїздку на Піп Іван Мармароський можна почати із згадки про те, наскільки ж давньою та бажаною мрією це було :) Але усе було як завжди – час, можливості, компанія, фінанси, здоров’я, погода.. усе це ніяк не могло скластись для гарної поїздки. Цього року, на день Конституції, нарешті усе вийшло як має бути – 3 дні вихідних, прекрасна літня погода, квиточки на Солотвинську електричку і спаковані наплечники.“Піп Іван Мармароський”Читати далі

Open post

Веретільниця

Коли ми з Владиком спускались із полонини Лисича і вже пройшли мармуровий кар’єр біля Ділового, на дорозі ми зустріли цікаву істоту. Здалека я подумала, що то якийсь грубий гігантський черв’як,  зблизька – що то полоз. Щоправда, заокруглена голова викликала нотки сумніву, але те, що ця істотка не отруйна – була впевнена на 100%. Дуже вже вона нас боялась і намагалась безуспішно вибратись із закатаної дороги на обочину :). Тому ми допомогли трекінговими палками (вчасно, так як позаду вже їхала машина, яка б її просто переїхала) і рушили далі. І вже лише у Львові, пошуршавши трішки інтернетом виявила, що ми бачили веретільницю! Мене це приємно здивувало, цікаво було побачити її на власні очі, шкода, що не приділили їй більше уваги при зустрічі :)

Цією весною довелось “перевезти” маленького вужика через дорогу, так як теж їхали машини, а їх на тій ділянці часто переїжджають. А ще, по приїзді у Львів, із татом згадували як ми малими дітлахами ганяли полозів у Криму – набирали із моря воду у пістолетики чи й просто пляшки і вертаючись у табір часто зустрічали здоровенних 1,5-2 метрових жовтобрюхів (жовточеревих полозів), які спали, гріючись на розпечених каміннях. Для нас було задоволенням побризкати на них із пістолетика і спостерігати за ганебною втечею :). Ото дитинство було…)

zamenis_longissimus

На фото полоз, дуже мені сподобалось це фото :) Автор – FelixReimann, фото із вікіпедії.

Open post

Кам’янець-Подільський

Цьогорічні другі змагання BoulderRing проходили у Кам’янець-Подільському, тому ми з Владом мали нагоду погуляти по місту. Взагалі, Кам’янець мені дуже подобається – скелі у місті, гарний каньйон, річка (хоч і брудна), старі мури… Хоча, відчувається дух провінції – ганяють цигани, дороги погані та без розмітки, будинки руйнуються, риштування як стояло, так і досі там, а продуктових магазинів у Старому Місті взагалі нема.  Тим не менше, Кам’янець я люблю :)“Кам’янець-Подільський”Читати далі

Ерджієс | Erciyes

Перебуваючи у Каппадокії цієї зими (на Новий рік), ми поставили собі за мету пройтись у якийсь нескладний трекінг. Ознайомившись із картою, було прийнято рішення – Ерджієс (3917 м)! Він і досить близько від Кайсері – місця нашого прильоту у Каппадокію – лише 25 км, не надто високий і є нескладним у технічному плані. Тому запаслись роздрукованою схемою маршруту, GPS-треком, кішками, льодорубами і мотузкою. Останні – на всяк випадок.“Ерджієс | Erciyes”Читати далі

Open post

Ямельниця

У понеділок з’їздили на скелі у селі Ямельниця. Погода тішила сонцем та безхмарним небом, хоча, вітер був досить холодним і часом у тіні каменя ставало зимно. Але ці дрібниці не змогли затьмарити задоволення від поїздки. :)“Ямельниця”Читати далі

Грузія, ч. 9. Ушгулі

Останній день у Сванетії ми вирішили провести менш активно, але не менш пізнавально – Сосо запропонував звозити нас в Ушгулі – одне з найвисокогірніших поселень у Європі (2200 метрів над рівнем моря).“Грузія, ч. 9. Ушгулі”Читати далі

Open post

Дагестан

Взагалі, досить давно бачила частину записів, про які хочу розказати, у ЖЖ стрічці друзів. Але звертала увагу лише на фото, особливо не вчитуючись у текст.. Поки не побачила запис про зброю, який мене як справжню сороку відразу зацікавив :)“Дагестан”Читати далі

Liège

Liège (Льєж) – невеличке провінційне містечко на заході Бельгії, у якому живе менше 200 тисяч населення. Тим не менше, Європа – це Європа.. Не зважаючи на розміри, у ньому є симпатичний сучасний залізничний вокзал, який мені дуже сподобався своєю архітектурою та білим кольором.

20131130_liege_guillemins_007

Ту неповну годину, що я провела там, чекаючи на наступний потяг, я фотографувала, гуляла по вокзалу та просто насолоджувалась виглядом Liège із високої платформи.

20131130_liege_guillemins_001

20131130_liege_guillemins_002

У бельгійських провідників сіро-червона форма та каптурик – виглядає дещо казково. :)

20131130_liege_guillemins_003

На території перед вокзалом активно триває якесь будівництво, тим не менше, усе акуратне та прибране.

20131130_liege_guillemins_004

20131130_liege_guillemins_006

20131130_liege_guillemins_010

20131130_liege_guillemins_011

UPD. Льєж виявився зовсім не провінційним містечком, а 4-тим по населенню містом Бельгії. Дякую nd_rosen за виправлення :)

Open post

Грузія, ч.8. Ушба. Трекінг до льодовика

Ще перебуваючи у Львові, перед мандрівкою, вирішили, що сходимо у Сванетії у нескладний трекінг. Погугливши трішки, натрапила на хороший сайт Svaneti Trekking, де і натрапила на інформацію про маршрут до льодовика Ушби. Про цю гору багато було прочитано у друзів, фотографії вражали, тому одноголосно вирішили сходити до льодовика.

[pe2-image src=”http://lh3.ggpht.com/-QO372MNG9b4/UMiTQ7cjpwI/AAAAAAAAIgE/SOJKIuni3dA/s144-o/IMG_6274%252520%2525D0%2525BA%2525D0%2525BE%2525D0%2525BF%2525D1%252596%2525D1%25258F.jpg” href=”https://picasaweb.google.com/114093576365746557101/Sakartvelo#5821064437421025026″ caption=”IMG_6274 копія.jpg” type=”image” alt=”IMG_6274 копія.jpg” ]

უშბა, Шабаш відьом
“Грузія, ч.8. Ушба. Трекінг до льодовика”Читати далі

Scroll to top