Грузія, ч.1. Кутаїсі

Кутаїсі

Після маленької пригоди у Києві ми таки попали у аеропорт “Жуляни” – ніхто з нас не знав, що аеропорт має старий та новий термінали, і таксист нас завіз до старого. На щастя, іти до нового десь 15 хв, але не повторюйте нашої ганебної помилки)).

З Києва до Кутаїсі летіти близько 2-ох годин, з них майже лише останні хвилини над Грузією. Протягом польоту ходили один до одного “в гості”, обговорювали свої плани з друзями, які теж летіли у Грузію в ці ж дні, та просто гарно і весело проводили час. Як бонус, нам відкривався вид на гори та море, зокрема, красиву білу вершину, як казали люди – Ельбрус. :)

Кутаїсі (більше…)

Грузія, ч.0. Загальна інформація

Кілька років тому мій однокурсник побував у Грузії та привіз багато-багато гарних фото. Десь тоді і зародилась думка, що Грузія саме та країна зі списку must see. Але не було компанії та сміливості, щоб їхати автостопом, ні грошей, щоб летіти літаком. Минуло кілька років, і чисто випадково на очі потрапила новина, що WizzAir із вересня запускає рейс Київ-Кутаїсі. Це і був саме тим копняком, якого мені бракувало. Швиденько зібрала компанію, узгодили дати та вже на початку липня купили квитки на літак. Так розпочалась пригода. :)

Підготовка

Якраз перед поїздкою в Грузію у мене було відрядження у Голландію, тому підготовка (крім складання маршруту) та збори відбувались протягом останнього тижня, а наплічник взагалі пакувався за кілька годин до відправлення потягу у Київ. Нитка маршруту попередньо була накидана, проте за ночівлю ми ніде наперед не домовлялись. Прикинули, що їдемо у не сезон, так що вирішили тим не паритись, а розібратись на місці. (більше…)

Карта Чорногори, 1933

Питання щодо маршруту поїздки з фотошколою на Чорногору (про неї писала тут – Фотошкола Марадони. Пленер на Чорногорі), та й сама мандрівка, нагадали, що у мене є дуже хороша (для милування нею)) польська карта Чорногори, видана 1933 року. (більше…)

Фотошкола Марадони. Пленер на Чорногорі

Цих вихідних фотошкола Марадони організувала пленер на Чорногорі. Описувати що було та як нема змісту – це просто треба було пережити, перемерзнути разом з усіма. :) З того, що не забудеться та відклало особливий відбиток у пам’яті:

…розпивання вина та співання пісень Мертвого Півня, Гадюкиних та інших у бусику…

…перехід перед світанком із ліхтариками від Заросляка до метеостанції у темноті та сніданок із видом на схід сонця…

…траверсування схилу у дощ напряму, без стежки…

…наше 7-ми наметове містечко на 16 людей…

табір, наметовий табір, Чорногора, Карпати, жереб, гори

…сушіння мокрих речей на жерепі, у хмарі…

мокрі речі, жереб, Карпати, намет, Чорногора, гори

(більше…)

Гори

На вихідних їздили у Горгани – піднялась на Грофу та Паренки; ночувала (вперше) у колибі на Плісце; об’їлась чорницями та ґоґодзами (обґоґодзилась))); пила каву на ґанку колиби із видом на Канусяки; стрибала по цикотах; слухала надзвичайно чарівний польський хор на вершині Паренки, милуючись Говерлою та Петросом вдалині і просто була дуже-дуже-дуже щаслива…

Канусяки, Великий Канусяк, Малий Канусяк, Горгани

(більше…)