Боулдерінгові змагання Gelios 2015

Black&White Climbing Shoes

Вже третій рік підряд ми приїжджаємо в Ужгород. Перший – просто полазити по новенькому стенді, два останні роки – на змагання з боулдерінгу, які проводить клуб Геліос, так що це вже свого роду традиція. Так само, як і гуляти красивим Ужгородом та милуватись цвітом сакури :) Цього року із сакурою не склалось, вона ще не почала цвісти, зате змагання вдались на славу. (більше…)

Fujifilm X-M1 + Helios 44-2

На початку листопада їздили на скелі у Кременці, і я скористалась можливістю спробувати зв’язку Fujifilm + M42 об’єктив. Вибір був невеликим, взяла з собою такий любий Геліос 44-2 та Юпітер-37А (яким так і не фотографувала). Приємно здивував результат – куди Геліосу до спортивної зйомки, але все ж у фокус навіть попадала :) (більше…)

Прогулянка вихідного дня. Лопата

Маючи один вихідний день, ми спокусились на гарну погоду і вирішили з’їздити у гори – погуляти, позаглядати на грибочки, посмакувати ягоди, потестити один чудо-прилад. Не довго думаючи, обрали Лопату – і добратись просто, і я там ніколи не була. Тому купили квиточки на мукачівку і в передостанній день літа рушили у сторону Сколе. (більше…)

Піп Іван Мармароський

Піп Іван Мармароський

Давним-давно, коли.. Історію про поїздку на Піп Іван Мармароський можна почати із згадки про те, наскільки ж давньою та бажаною мрією це було :) Але усе було як завжди – час, можливості, компанія, фінанси, здоров’я, погода.. усе це ніяк не могло скластись для гарної поїздки. Цього року, на день Конституції, нарешті усе вийшло як має бути – 3 дні вихідних, прекрасна літня погода, квиточки на Солотвинську електричку і спаковані наплечники. (більше…)

Веретільниця

Коли ми з Владиком спускались із полонини Лисича і вже пройшли мармуровий кар’єр біля Ділового, на дорозі ми зустріли цікаву істоту. Здалека я подумала, що то якийсь грубий гігантський черв’як,  зблизька – що то полоз. Щоправда, заокруглена голова викликала нотки сумніву, але те, що ця істотка не отруйна – була впевнена на 100%. Дуже вже вона нас боялась і намагалась безуспішно вибратись із закатаної дороги на обочину :). Тому ми допомогли трекінговими палками (вчасно, так як позаду вже їхала машина, яка б її просто переїхала) і рушили далі. І вже лише у Львові, пошуршавши трішки інтернетом виявила, що ми бачили веретільницю! Мене це приємно здивувало, цікаво було побачити її на власні очі, шкода, що не приділили їй більше уваги при зустрічі :)

Цією весною довелось “перевезти” маленького вужика через дорогу, так як теж їхали машини, а їх на тій ділянці часто переїжджають. А ще, по приїзді у Львів, із татом згадували як ми малими дітлахами ганяли полозів у Криму – набирали із моря воду у пістолетики чи й просто пляшки і вертаючись у табір часто зустрічали здоровенних 1,5-2 метрових жовтобрюхів (жовточеревих полозів), які спали, гріючись на розпечених каміннях. Для нас було задоволенням побризкати на них із пістолетика і спостерігати за ганебною втечею :). Ото дитинство було…)

zamenis_longissimus

На фото полоз, дуже мені сподобалось це фото :) Автор – FelixReimann, фото із вікіпедії.

Кам’янець-Подільський

Цьогорічні другі змагання BoulderRing проходили у Кам’янець-Подільському, тому ми з Владом мали нагоду погуляти по місту. Взагалі, Кам’янець мені дуже подобається – скелі у місті, гарний каньйон, річка (хоч і брудна), старі мури… Хоча, відчувається дух провінції – ганяють цигани, дороги погані та без розмітки, будинки руйнуються, риштування як стояло, так і досі там, а продуктових магазинів у Старому Місті взагалі нема.  Тим не менше, Кам’янець я люблю :) (більше…)

Ямельниця

У понеділок з’їздили на скелі у селі Ямельниця. Погода тішила сонцем та безхмарним небом, хоча, вітер був досить холодним і часом у тіні каменя ставало зимно. Але ці дрібниці не змогли затьмарити задоволення від поїздки. :) (більше…)

Таємниці львівських підземель

Уже тривалий час заглядалась у сторону львівських підземель та хотіла побувати всередині. Особливо мене манило підземелля, у яке можна було потрапити із галереї “Равлик”, під храмом Петра і Павла (Єзуїтський костел). І от, минулої неділі взяли участь в екскурсії “Таємниці львівських підземель”, яку організувала туристична компанія “Час на мандри”, у рамках якої і вдалось побачити наживо омріяні підземелля.

[pe2-image src=”http://lh3.ggpht.com/-v1NkRSMfqp4/UoS97aIl11I/AAAAAAAAJzE/n4HQ3XZ_Lhc/s144-c-o/20131110_pidzemellja_lvova_001.JPG” href=”https://picasaweb.google.com/114093576365746557101/wDFxYC#5946086236361185106″ caption=”” type=”image” alt=”20131110_pidzemellja_lvova_001.JPG” ]

Зустрівшись у етнографічному музеї, усі рушили до першого пункту – підземелля гарнізонного храму Петра і Павла. Здається, у Львові нікого нічим не здивуєш, принаймні, ряса нашого екскурсовода не притягувала зайвих поглядів.

(більше…)

Церківна. Чемпіонат Карпат 2013

12-13 жовтня у селі Церківна (яке Гугл знає як Церковна, Болехівський район) відбувся чемпіонат Карпат по боулдерінгу, меморіал пам’яті Ігора Шарабури. Учасників було близько півсотні, найдальше із Росії, на жаль, не впевнена звідки точно, а знайти список учасників чи будь-яку офіційну інформацію мені не вдалось.

(більше…)

Грузія in my heart

Мабуть, Грузія зараз дуже красива – золоті схили, білосніжні вершини, легенький іній на деревах зранку, кришталево чисте небо уночі..

Шхара, Грузія

Не витерпіла читати звіти друзів, які щойно повернусь із Сакартвело, переглядати фотографії.. тому слухаю грузинську музику, час від часу моніторю розклад виступів Сухішвілі у Львові і дуже тішусь з того, що зі Львова запускають авіарейси у Кутаїсі. А вчора ми з В. побували у кафе грузинської кухні “Генацвале”, що на перехресті Франка та Стрийської. Мушу зазначити, що відгуки про те, що кубдарі у них смачні – щира правда! Смак як у Сванетії)) Ввважаю, що ціна 45 гривень/штука відповідає якості, та й розмір пристойний – мені вистачило половинки, щоб наїстись. Інших страв не пробувала, але кубдарі рекомендую, із бокалом мукузані смакують за милу душу. :) (більше…)