Tagged: мандри

Спогади про літо

Сашко написав на Бескиді звітик про вело-поїздку шацькими озерами, прикольно ж так було.. Є гарний бонус у написанні (чи й прочитанні) звіту через півроку – переживаєш ті спогади заново…

Originally published at Історія малого неподобства. You can comment here or there.

More

Вернулась!

Вчора ми приїхали додому, втомлені, але повні вражень та емоцій. 2300 фотографій, кілька гб відео, багато-багато корисної інформації, з якою варто поділитись. Тепер треба лише троооошки розтягнути день, щоб усе встигати робити). Грузія виявилась країною контрастів та не зовсім такою, яку її очікували побачити. Аж сверблять ручки усе гарно порозписувати та впорядкувати усю інформацію)).

Тбілісі, Грузія, Сакартвело, машина, car, Georgia, Tbilisi, Sakartvelo

Tbilisi, Georgia

Машинка з Тбілісі є уособленням моїх слів про контрасти та неочікувані враження. От що-що, а її я там аж ніяк не очікувала побачити.

Далі буде, Друзі. :)

More

Вело-мандрівка

У неділю катались по Бескидах – проїхались від Славського через Волосянку до Пилипця, а звідти у Воловець. Трек акуратно записаний Павліком, та викладений на GPSies'і. На оту кривульку в Пилипці не зважайте – то Павлік вирішив заїхати на Гимбу, подивитись на Боржаву з тієї висоти))


    От там, далечко, на горизонті, видно Боржаву..
    
(більше…)

More

На зламі сезонів

Багато сонця, драйву, позитиву. Багато радості, планів, захцянок, маленьких та не дуже мрій. Сподівань, усмішок, хороших людисьок навколо. Адреналіну, ендорфіну… І щастя… Невеличкий мішечок щастя :)

(більше…)

More

Повний Пилипець

Від двох людинок чула “повний Пилипець” – в яблучко! У неділю було мееееега! Уявіть собі картину – підніматись зраненька на кріселці над трасою, на якій у пів коліна цілина і лиш поодинокі сліди 5-6 лижників та бордерів… І падає сніжок.. І черг нема, так само як і людей навколо.. І лиш сніг, Боржава та ліс.. Ух! От чесно, таки пошкодувала що не взяла фотоапарат. Гимба майже весь день була у хмарах – лише в обід на кілька годин її продуло, а потім успішно ж затягнуло знову.
Ми накатали десь із 10 спусків – половину по трубах у лісі, половину до Шипоту. Вах-вах, то словами не передати. Порівняно з минулим роком, де я заривалась у сніг чуть не кожного спуску, цього разу було лише одне легеньке падіння у пухляк. Прогрес)

В обід таки появились черги, які ми все ж пропустили, смакуючи налисники із полуничним варенням (дякуючи Ірусі та Павліку, ми вас лю! :)))А додому вертались нелегально) Без квитків, які за 1.5 доби купити вже було нереально. Тому сиділи четверо на одній лавці – пощастило, що сусідні місця виявились зайняті знайомими :)

Щасливе. От :)

More